Добрин і Добричка
Український хлібодар
Ходить Добрин по
країні,
Заглядає в кожен
двір:
Він пильнує своїм
оком,
Чи порядок є у нім?
Там корови біля
річки
Випасають густий
луг
Он гусята і качата
Миють лапки у воді
Усміхнувся Добрин
скупо
І поправив капелюх.
Він згадав життя
минуле
І важкий селянський
труд.
Він колись був сам
господар
І з Добричкою
удвох,
І орали, і косили,
Своє збіжжя
молотили.
Але час пробіг
рікою,
Вже наш Добрик з
бородою.
І в Добрички вже
коса,
Наче вранішня роса.
Ось вони удвох на
пару
Йдуть полями і
гаями,
І милуються ланами,
Що засіяні житами.
Жито є – будем жити
І з народами
дружити.
Й нести гордо це ім’я:
Українця – трударя!
Комментариев нет:
Отправить комментарий