Роздуми

Спогад про юність

Яка сосна стоїть у шишках,

Чарує очі, вабить всіх.

Чому ж тремтить крива усмішка

Й бринить сльоза в очах твоїх?

Мабуть, згадала ти далеку

І швидкоплинну юність ту,

Як руки милого тримали

Тебе в обіймах молоду.

Тоді ти весело сміялась

І щебетала без кінця,

Бо в щасті всі ми забуваємо,

Що юність, то лише в гостях.

І от сьогодні ти вже мама,

Бабуся, теща і в літах,

Але, зустрівшись із сосною,

Ти молодієш на очах.